Утворено у жовтні 1921 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Він бере початок у центрі міста — від Хрещатика й простягається аж до його південно-східних околиць. Район включає масиви: Нову забудову, Паньківщину, Деміївку, Голосіїв, Корчувате, Теремки, Феофанію, Віта-Литовський, Конча-Заспу, Мишоловку, охоплює Голосіївський ліс і частину забудови вздовж вулиць Велика Васильківська та Л.Толстого.
Голосіївський район межує із чотирма районами столиці: Шевченківським, Солом'янським, Печерським, Дарницьким, та Києво-Святошинським, Бориспільським, Обухівським районами Київської області.
Територія Голосіївського району - 160,55 кв.км.
Населення — 254 тис. осіб.
Найбільші паркові масиви:
Національний природний парк „Голосіївський”; Голосіївський парк культури та відпочинку імені Максима. Рильського; Парк "Феофанія"; Ботанічний сад Національного університету біоресурсів і природокористування України; Парк Виставки досягнень народного господарства України (нині НК „Експоцентр України”); Лісопаркове господарство „Конча-Заспа”; Парк 1500-річчя міста Києва („Лиса гора”).
Річки: Дніпро, Либідь, Віта, Коник..
Острови: Жуків, Ольжин, Козачий, Водників.
Історія Голосієва сягає далеко в глибину тисячоліть. За даними археологів, ще в добу пізнього палеоліту в урочищі Протасів Яр були стародавні первісні поселення мисливців. У Корчуватому знайдено залишки поселення трипільців, а на Лисій горі залишили слід своїх поселень скіфи.
читати далі...
читати далі...
Межі району
Від Кільцевої дороги по північно-західній межі гаража в районі вулиці Дмитра Луценка; вулиця Юрія Смолича, Московська вулиця; Московський провулок; межа забудови селища Жуляни; Вулиця Михайла Максимовича; західна межа будівництва території механічного заводу; межа території автобази № 1; вулиця Кайсарова; вулиця Володимира Брожка; межа Байкового кладовища (включно); по залізниці до Байкової вулиці; Байкова вулиця; по р. Либідь; до вулиці Іллі Еренбурга; північно-східна межа залізниці; по вулиці Льва Толстого; по Великій Васильківській вулиці, Либідська площа, бульвар Дружби народів, залізниця, фарватер р. Дніпро, межа м. Києва до Кільцевої дороги.
Від Кільцевої дороги по північно-західній межі гаража в районі вулиці Дмитра Луценка; вулиця Юрія Смолича, Московська вулиця; Московський провулок; межа забудови селища Жуляни; Вулиця Михайла Максимовича; західна межа будівництва території механічного заводу; межа території автобази № 1; вулиця Кайсарова; вулиця Володимира Брожка; межа Байкового кладовища (включно); по залізниці до Байкової вулиці; Байкова вулиця; по р. Либідь; до вулиці Іллі Еренбурга; північно-східна межа залізниці; по вулиці Льва Толстого; по Великій Васильківській вулиці, Либідська площа, бульвар Дружби народів, залізниця, фарватер р. Дніпро, межа м. Києва до Кільцевої дороги.